Як правильно затерти штукатурку на стіні.
Затирання штукатурки – це обов’язковий етап будь-яких штукатурних робіт, від його якості залежить подальша витрата шпаклівки та швидкість виконання малярних оздоблювальних процесів. Якщо стіни затерто якісно, то набагато легше досягти високого рівня ремонту стін, тому сьогодні ми розповімо, як правильно затерти штукатурку і який інструмент для цього треба використовувати.
Підготовка до роботи.
Затирання – це нанесення й розгладжування верхнього штукатурного шару, що допомагає створити на стінах гладку фактуру. Затирати можна старе покриття (з метою косметичного оновлення) і свіжий розчин (вапняно-гіпсовий, вапняно-цементний, вапняно-полімерний). Залежно від матеріалу, затирання виконують за допомогою металевих шпателів і напівтерків, а також повстяних, пінопластових і поліуретанових терок.
Важливо перед штукатурними роботами закрити плівкою вікна й підлогове покриття (актуально під час ремонту старого приміщення, у якому покриття не демонтували).
Багато господарів належно оцінили переваги металопластикових вікон, Одеса в такому разі може запропонувати такі вікна з різною кількістю камер профілю та склопакета, при цьому ціна на них демократична. Під час штукатурних робіт, зокрема під час затирання, треба закривати не лише раму вікна, а й скло, адже штукатурка може його подряпати, а заміна склопакета обійдеться в кругленьку суму.
Технологія.
Якщо для ремонту використовують класичний вапняно-цементний склад, то для затирання його просіюють і розводять до консистенції сметани, після чого поверхню змочують і штукатурку наносять на стіну кельмою чи напівтерком, надлишки розчину знімають і обробляють його поліуретановою або повстяною теркою. Товщина шару 3-5 мм, а затирають його коловими чи поздовжніми рухами руки до утворення гладкої й однорідної фактури.
По «свіжій» штукатурці можна працювати без змочування, використовуючи для цього поліуретанову терку.
Якщо використовують готові суміші з дрібним зерном, то розчин наносять шаром до 4 мм за допомогою металевого шпателя чи напівтерка, після чого затирають цим самим інструментом із широкою амплітудою рухів руки. Змочування поверхні в такому разі потрібне лише за сильної абсорбції основи.
